Анонімні свідки і одкровення Стрєлкова. У Нідерландах поновлюють суд у справі МН17

Прокуратура Нідерландів звинувачує в причетності до краху літака чотирьох осіб:

Анонімні свідки і одкровення Стрєлкова. У Нідерландах поновлюють суд у справі МН17

Малайзійський "Боїнг", що летів рейсом МН17 з Амстердама в Куала-Лумпур, збили ракетою з установки "Бук" у небі над Донбасом 17 липня 2014 року, загинули всі 298 людей, що були на борту літака

У Нідерландах поновлюють засідання суду у справі про катастрофу "Боїнга" MH17, збитого в небі над Донецьком у 2014 році. З моменту останнього слухання у березні стало відомо кілька важливих деталей про людей, що могли мати стосунок до катастрофи літака.

Прокуратура Нідерландів звинувачує в причетності до краху літака чотирьох осіб:

  • Ігор Гіркін (Стрєлков), громадянин Росії, міністр оборони самопроголошеної "ДНР", офіцер ФСБ у відставці
  • Сергій Дубинський, громадянин Росії, старший офіцер ГРУ армії Росії у відставці
  • Олег Пулатов, громадянин Росії, підполковник запасу ВДВ армії Росії
  • Леонід Харченко, громадянин України, командир розвідувального підрозділу ГРУ самопроголошеної "ДНР"

Докладно про кожного з обвинувачених можна прочитати тут. На суді ніхто з них не присутній, всіх чотирьох оголосили в міжнародний розшук.

До початку судових засідань прокуратурі Нідерландів вдалося повідомити Гіркіна, Дубинського і Пулатова про те, що їх хотіли б бачити в суді. Зв'язатися з Харченком слідчим не вдалося, оскільки колишній військовий розвідник "ДНР" мешкав на території, непідконтрольній Києву.

Як дізналися журналісти Російської служби Бі-бі-сі, 11 березня - за два дні після початку суду в Нідерландах - Харченка заарештували біля його будинку в Донецьку, але у зовсім іншій кримінальній справі.

Харченко і Пулатов звинувачення на свою адресу поки не коментували. Дубинський називав звинувачення "маячнею", а Гіркін довгий час обмежувався лише фразою: "ополчення "Боїнг" не збивало". Але в травні він двічі давав більш розгорнутий коментар.

"Я розумів, що, оскільки бойові дії, що йдуть на Донбасі, значною мірою ведуться за моєї участі, я також несу опосередковану відповідальність за цю загибель", - сказав Гіркін в інтерв'ю українському журналісту Дмитру Гордону.

Колишній міністр оборони "ДНР" також підтвердив, що просив голову анексованого Росією Криму Сергія Аксьонова допомогти з отриманням зенітно-ракетних комплексів з екіпажами.

За два дні в інтерв'ю британській газеті Times Гіркін повторив, що відчуває "моральну відповідальність" за загибель пасажирів і членів екіпажу рейсу МН17.

Представник прокуратури Нідерландів Брехтьє ван де Мосдейк заявила, що заяви Гіркіна можуть долучити до матеріалів справи.

Раніше голова суду в Нідерландах пояснював, що, оскільки ніхто з підозрюваних не бере участі в процесі особисто, до справи можуть долучити опубліковані ними пости в соцмережах, а також фрагменти інтерв'ю, які вони дають журналістам.

Найближчим часом має розпочатися розгляд по суті справи. Суд проходить за законами Нідерландів, оскільки більшість загиблих були громадянами цієї країни.

суд в НідерландахОстаннє слухання у справі про збитий "Боїнг" відбулося в березні

У міру того, як сторона обвинувачення висуває свої аргументи, стають відомі цікаві й важливі деталі того, що відбувалося на сході України в липні 2014 року. Наприклад, під час березневих слухань прокурор заявив, що до України з Росії 2014 року відправили щонайменше дві зенітно-ракетні установки "Бук", але одна з них зламалася у дорозі.

Раніше Об'єднана слідча група (JIT), що проводить офіційне міжнародне розслідування катастрофи "Боїнга" МН17, дійшла висновку, що літак збили ракетою "земля-повітря", яку випустили з зенітно-ракетного комплексу "Бук" поблизу населеного пункту Сніжне. Слідчі переконані, що "Бук" прибув в Україну з Росії.

Прокуратура Нідерландів зазначає, що ніхто з чотирьох підозрюваних не брав участі у пуску ракети по літаку. Дубинського, Пулатова, Харченка і Стрєлкова звинувачують в організації перевезення "Бука" територією Донбасу та наданні екіпажу ЗРК даних про точку, звідки можна здійснювати пуск ракет по повітряних цілях.

Лінія звинувачення будується, зокрема, на показах свідків. Під час перших засідань оприлюднили свідчення деяких з них, але їхні імена не називали.

Адвокати Олега Пулатова (двоє нідерландських і один російський захищають в суді інтереси Пулатова, інші обвинувачені не скористались правом на захист, їх судять заочно) просили розкрити особи 13 ключових свідків, чиї покази фігурують у справі МН17.

Але окружний суд Гааги вирішив зберегти анонімний статус 12 свідків через побоювання за їхню безпеку. Рішення щодо розголошення імені 13-го свідка ухвалять пізніше, йдеться в заяві суду.

схема

У МЗС Росії вважають, що анонімність свідків підриває довіру до судового процесу в Нідерландах.

"Рішення про анонімність свідків може мати далекоглядні наслідки, зокрема, у питанні довіри до обґрунтованості остаточного рішення суду, яким би воно не було", - заявила представник російського МЗС Марія Захарова під час брифінгу в кінці квітня.

короткая линейка

Що говорить про суд Росія?

Москва заперечує причетність до катастрофи рейса МН17 і скептично ставиться до всіх заяв Об'єднаної слідчої групи.

"Для здійснення правосуддя важливо, щоб процес мав дійсно відкритий і правовий характер, щоб слухання повною мірою враховували аргументи всіх сторін, а не лише звинувачення", - підкреслила пані Захарова.

На думку російських дипломатів, слідчі JIT діють "політизовано, упереджено й однобічно". У МЗС Росії також наполягають на тому, що потрібно розслідувати, чому Україна не закрила повітряний простір над Донбасом до 17 липня 2014 року.

короткая линейка

Відкрите небо

обломки "Боинга" малазийских авиалиний, летевший рейсом МН17 из Амстердама в Куала-ЛумпурКопирайт изображенияREUTERS

До моменту падіння "Боїнга МН17" Україна дійсно не закрила повітряний простір над Донецькою і Луганською областями. Однак міжнародних правил, що регламентують польоти над зонами бойових дій, не існує. Отже, суд - навіть у рамках іншої справи - не може розглянути питання про юридичну відповідальність Києва за цей крок.

Під час збройних конфліктів в Іраку, Єгипті, Афганістані, Сомалі, Ємені, Конго, Малі, Південному Судані, Лівії та Сирії повітряний простір для польотів на крейсерській висоті для цивільних літаків не закривали.

Влітку 2014 року український регулятор "Украерорух" кілька разів підвищував для цивільних лайнерів мінімальну висоту польоту над зоною конфлікту. Це відбувалося після того, як в небі над Донбасом збивали українські військові літаки. Представники самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" заявляли, що всі літаки і гелікоптери збили за допомогою переносних зенітно-ракетних комплексів.

З 14 липня 2014 року над зоною конфлікту цивільні повітряні судна літали тільки на висоті понад 9750 метрів. Жоден з ПЗРК, що були у сепаратистів, не міг вражати цілі на такій висоті (останній військовий борт України був збитий на висоті менше ніж 8000 метрів).

За таких умов "Украерорух" вирішив, що цивільним бортам, що літають на висоті понад 9750 метрів, нічого не загрожує.

Міжнарожна слідча група напередодні назвала імена чотирьох підозрюваних в атаці на літак.

До 16 липня 2014 року Росія не запроваджувала взагалі жодних обмежень для польоту над своїми регіонами, що межують із зоною конфлікту. Але в ніч на 17 липня - за 17 годин до катастрофи "Боїнга" - Росія заборонила літати в суміжних з Україною регіонах на висоті нижче 16 км. Це, власне, означає закриття повітряного простору для цивільних суден.

У відповідь на запит нідерландської сторони Росавіація не надала пояснень, чому обмеження запровадили саме в ніч на 17 липня і чому мінімально допустима висота польотів так перевищила заходи, запроваджені Україною.

2015 року Рада з безпеки Нідерландів, що розслідує причини й наслідки аварій і катастроф, дійшла висновку, що Україна повинна була повністю закрити небо над зоною збройного конфлікту ще до трагедії рейсу МН17.

Але при цьому зазначається, що й інші залучені сторони - компанії-авіаперевізники, держави, в яких вони базуються, і Міжнародна організація цивільної авіації - не змогли виявити потенційні ризики для польотів цивільної авіації, пов'язані зі збройним конфліктом на сході України.

На думку слідчих JIT, дискусії про незакритий повітряний простір на сході України відволікають від головного питання, пов'язаного з катастрофою MH17, - звідки в зоні конфлікту взявся ЗРК "Бук".

"Суд не розглядатиме питання, чи повинна була Україна закривати свій повітряний простір. Якою б не була відповідь на це запитання - це не звільняє від відповідальності тих, хто винен у пуску ракети по цивільному літаку", - заявив представник прокуратури Нідерландів.

Що ви могли пропустити

Російській службі Бі-бі-сі стало відомо ім'я людини, яка може бути одним з головних фігурантів справи про катастрофу "Боїнга", що виконував рейс МН17.

У матеріалах Об'єднаної слідчої групи ця особа проходила під псевдонімом "Володимир Іванович".

Генерал Андрій Бурлака
Генерал Андрій Бурлака зараз є першим заступником керівника прикордонної служби ФСБ Росії

В оприлюднених слідчими телефонних переговорах представники "ДНР" між собою називали Володимира Івановича командиром всієї операції, що проводили на сході України. А колишній міністр оборони "ДНР" Ігор Стрєлков згадував, що виконував накази Володимира Івановича.

Люди, які особисто спілкувалися з цією людиною, сказали Російській службі Бі-бі-сі, що за цим ім'ям може ховатися чинний перший заступник керівника прикордонної служби ФСБ Росії генерал-полковник Андрій Бурлака.

За словами слідчих JIT, їхнє завдання - знайти і встановити весь ланцюжок "від екіпажу "Бука" до тих, хто віддавав накази цьому "Буку" вирушити на завдання 17 липня 2014 року".

BBC