Карантин - можна лінитися? Огляд ЗМІ

Життя не мусить завжди бути продуктивним

Карантин - можна лінитися? Огляд ЗМІ

Теми огляду західної преси у четвер, 9 квітня:

  • Чому не варто ставити собі амбітні цілі на карантин
  • Чи може онлайн-навчання бути не менш ефективним за традиційне
  • Чому завершення карантину в Ухані не означає повернення до нормального життя
  • Чи обмежуватиме Україна експорт зерна

Що обрати - продуктивність чи лінощі?

Ставите собі амбітні завдання на карантин? Наприклад, схуднути або вивчити іноземну мову?

На думку психіатра Лінди Гаск, ці плани не принесуть радості.

Є інші речі, які можуть дати емоційну підтримку в скрутні часи - менше слідкувати за новинами, більше спілкуватися з друзями, а також пробачати собі лінощі, пише Гаск у статті для Guardian.

За її словами, чимало людей на карантині відчувають емоції, подібні до горя, та які автор називає "нормальною реакцією на втрату" - втрату нормального життя, можливості проводити час з рідними та будувати плани на наступні кілька місяців.

Особливо важкі почуття можуть переживати ті, хто і в "нормальні часи" схильний до депресії або тривоги, а також ті, хто живуть самі.

Впоратися з такими відчуттями можуть допомогти сон, здорове харчування та фізичні вправи. І хоча пані Гаск каже, що "зайняти чимось мозок" теж корисно, не треба перетворювати це на амбітну мету.

"Життя не мусить завжди бути продуктивним, і у важкі часи точно можна пробачити собі трохи лінощів", - резюмує пані Гаск.

Онлайн-зайняття: ефективно, але не дуже весело

онлайн-урокКопирайт изображенияFACEBOOK.COM/OLENA.PAVLOVA

Онлайн-навчання може бути не менш ефективним для студентів, ніж очні пари в аудиторіях, пише The Times з посиланням на низку досліджень.

Хоча під час експериментів виявилося, що задоволення від такого формату студенти отримують менше, ніж від звичних занять у фізичній присутності викладача.

Втім, підкреслює газета, ці дані актуальні для курсів, які були якісно підготовлені, що не завжди можливо, коли онлайн-навчання впроваджується в екстреному режимі на тлі закриття шкіл та університетів на карантин.

Ігор Чіріков, дослідник з Університету Берклі, каже, що після карантину чимало країн приділятимуть більше уваги розвитку онлайн-навчання, адже це може допомогти зменшити витрати на 80%.

"Думаю, що буде спротив від тих, хто віддає перевагу традиційному навчанню. Я погоджуюся, що це гарний спосіб організації системи вищої освіти, якщо у вас необмежені ресурси. Але з розвитком вищої освіти багатьом країнам доведеться шукати економні рішення. В іншому випадку платникам податків доведеться витратити чимало грошей", - цитує вченого газета.

Але, на думку Чірікова, найкращий варіант - це не заміняти традиційні університети, а поєднувати різні формати. Так навчальні заклади зможуть і зекономити, і надати студентам можливість відчути справжнє університетське життя.

"Вища освіта - це значно більше, ніж навички, які ви здобуваєте", - цитує The Times експерта.

"Драконівські" правила так і не скасували

Ухань

Радість від завершення 77-денного карантину в китайському Ухані виявилася затьмареною "драконівськими" заходами безпеки, які і досі діють в місті.

Про це у статті для Daily Mail пише 32-річний британець, який живе в Ухані вже кілька років. Його ім'я в статті не називають.

За словами чоловіка, мешканці багатомільйонного міста повертаються на роботу.

Відкрився аеропорт, і блокпостів на виїзді з Уханю вже немає - тепер можна вільно пересуватися країною.

Але повної свободи нема, попереджає автор.

"Раз на кілька днів у мої двері стукають охоронці. Це може статися рано-вранці або пізно вночі. З ними троє людей у захисних костюмах та масках, які оглядають квартиру та перевіряють мені температуру. Інша людина фіксує процедуру на мобільний телефон", - розповідає британець.

Перевірки температури тривають і поза межами домівки.

Вулиці поливають дезінфекційними засобами, а пішоходи продовжують носити маски і уникати перехожих з респіраторними симптомами.

"Почнеш кашляти або чхати на вулиці - люди перейдуть на іншу сторону дороги. До тих, хто виглядає хворим, ставляться як до прокажених", - каже автор.

До того ж, триває і масове спостереження за мешканцями через QR код в мобільному додатку WeChat, без якого вас не випустять з вашого житлового комплексу, не кажучи вже про користування громадським транспортом або похід до торговельного центру.

"Отака реальність замінила карантин. Знов і знов перевірки. Чи буде цього достатньо, щоб зупинити другу хвилю інфікування? Сподіваюся, що так", - резюмує британець.

Чи буде дефіцит?

дефіцит

Пандемія коронавірусу змусила окремі країни замислитися про обмеження експорту, щоб зберегти харчі для власних громадян, пише Washington Post.

Газета згадує і Україну як ключового експортера зерна. Поки що ж Київ лише заборонив експорт гречки.

Але обмеження, які запровадили інші країни, наприклад Казахстан, В'єтнам та Індія, викликали занепокоєння міжнародних організацій. Вони попереджають, що такі важливі продукти як пшениця та рис для багатьох можуть стати недоступними або надто дорогими.

Газета наголошує, що провідні експортери зерна, Росія та Україна, в минулому вже вдавалися до заходів, які призводили до підвищення цін та дефіциту на світових ринках.

З початком нинішньої кризи Володимир Зеленський заявив про обмеження на експорт деяких продуктів 16 березня, але без деталей, що викликало на ринку деяке занепокоєння.

Втім, як виявилося, йшлося лише про заборону на експорт гречки, яка не є ключовим експортним продуктом.

"Наразі немає жодних причин забороняти експорт. В Україні є надлишок багатьох продуктів", - стверджує Алекс Ліссітса, президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу".

"Нам треба експортувати. В іншому випадку ми просто помремо з нашими продуктами", - цитує його Washington Post.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC.