Президентські вибори в Польщі: другий тур неминучий і непрогнозований

А ось хто переможе у другому турі, який відбудеться через два тижні, - абсолютно незрозуміло.

Президентські вибори в Польщі: другий тур неминучий і непрогнозований

Лідером передвиборчих рейтингів в Польщі залишається чинний президент Анджей Дуда, проте це не означає, що перемога на виборах вже у нього в кишені

Результати першого туру виборів президента Польщі, який відбудеться в неділю, можна досить точно спрогнозувати вже тепер. Найімовірніше, у фінал кампанії вийдуть чинний президент Анджей Дуда та кандидат від найбільшої опозиційної партії, мер Варшави Рафал Тшасковський.

А ось хто переможе у другому турі, який відбудеться через два тижні, - абсолютно незрозуміло.

Спочатку вибори президента Польщі повинні були відбутися 10 травня.

Однак уже в березні в країні запровадили жорсткі карантинні обмеження, масові заходи, зокрема передвиборчі зустрічі, аборонили, і кампанії всіх кандидатів фактично призупинилися. Якщо, звичайно, не вважати кампанією численні робочі поїздки чинного президента Анджея Дуди по всій країні з обов'язковим докладним висвітленням його боротьби з коронавірусом на державному телебаченні.

Весняні соцопитування показували, що якби вибори відбулися у визначений законом термін, у Дуди були б непогані шанси виграти їх вже у першому турі.

Проблема полягала лише в тому, як організувати вибори в умовах епідемії.

Правляча партія "Право і справедливість" запропонувала провести вибори у заплановану дату. За її планом, кожен польський виборець мав отримати пакет виборчої документації поштою і опустити бюлетень у звичайну поштову скриньку.

Але тут виявилося, що організація такого голосування пов'язана з цілою низкою труднощів.

Наприклад, проти такої форми виборів виступила профспілка працівників пошти: листоноші елементарно побоювалися за своє здоров'я.

Влада вирішила цю проблему просто - змінила главу "Польської пошти", призначивши на це місце заступника міністра оборони. ЗМІ тоді жартували: всіх листонош призвуть до армії, і вибори пройдуть як по маслу.

Проте противники "виборів поштою" знайшлися навіть у правлячій коаліції.

У польському парламенті обговорювали різні варіанти виходу із ситуації - аж до перенесення голосування на 2022 рік. В результаті вибори в травні так і не відбулися, а нове голосування призначили на 28 червня.

Його проведуть традиційним способом, проте охочі проголосувати поштою зможуть це зробити, попередньо надіславши спеціальну заяву на адресу виборчої комісії.

Також виключно дистанційним буде голосування в населених пунктах з високими показниками захворюваності на коронавірус.

"Поляки стали жити краще"

Як виявилося, перенесення дати голосування згубно вплинуло на передвиборчі позиції Анджея Дуди, який ще нещодавно вважався абсолютним фаворитом кампанії.

Якби вибори проходили у заплановану спочатку дату, у травні, головною темою кампанії стала б боротьба польської влади з коронавірусом. Суспільство тоді було схильне згуртуватися навколо президента, який уособлює опір пандемії.

А якщо порівнювати динаміку захворюваності в Польщі і в тій же Іспанії чи Італії, то, здавалося, що Варшава справляється із "завданням номер один" цілком непогано.

Однак вже у червні виборців почали турбувати інші речі. Сплеск епідемії коронавірусу на шахтах Сілезії, підозрілі держконтракти на закупівлі медичного обладнання, які посилюють економічні проблеми - всі ці речі поставили перед поляками нові питання про спроможність центральної влади, і це аж ніяк не грало на руку Анджею Дуді.

Ба більше, каже BBC доктор Матеуш Каміонка з Інституту політології краківського Педагогічного університету, передвиборчу тактику Дуди найкраще описує виcлів "Щоб було так, як було".

Чинний президент стверджує, що п'ять років його першого терміну були для Польщі надзвичайно хорошим періодом.

"(За час мого президентства) поляки стали жити краще", - заявив він під час передвиборчих дебатів на державному телебаченні.

Складно не погодитися з тим, що соціальна політика чинної влади дуже імпонує мільйонам поляків, насамперед жителів невеликих містечок і тим, хто заробляє нижче середнього.

Це за президентства Дуди був знижений пенсійний вік, підвищений за попередньої влади, і введена 13-та пенсія.

Це "Право і справедливість" ініціювала і запустила програму "500+" - виплату неоподаткованих 500 злотих (близько 125 доларів) на кожну дитину в сім'ї - мабуть, найпопулярніший в польському суспільстві крок влади.

Риторика правлячої партії однозначна: перемога на виборах будь-якого кандидата, крім Дуди, неминуче призведе до відмови від цих досягнень, а то і до повномасштабної кризи.

З іншого боку, польську владу всередині країни і за її межами критикують за реформу системи правосуддя, яка суперечить європейським стандартам, і звинувачують у введенні цензури у державних ЗМІ.

Однак слід зауважити, ця проблематика хвилює переважно добре освічених і заможних мешканців великих міст, які і без того не надто схильні підтримувати консерватора Дуду.

Дуда Трамп
За чотири дні до виборів Анджей Дуда (ліворуч) відвідав Білий Дім і зустрівся з Дональдом Трампом

Дуда використовує у своїй кампанії й тему зовнішньої політики. За чотири дні до виборів президент Польщі став першим світовим лідером, якого прийняв у Білому домі президент США Дональд Трамп від початку пандемії коронавірусу.

І хоча жодних проривних результатів візит Дуди до Вашингтона не приніс, його надзвичайно ретельно висвітлювало державне телебачення, нагадавши, що саме за чинного президента минулого року Штати нарешті скасували в'їзні візи для громадян Польщі.

Однією з істотних тем кампанії несподівано стала проблематика ЛГБТ-спільноти у Польщі.

Почалося все з того, що один з депутатів парламенту від правлячої партії у телеефірі заявив, що "ЛГБТ - це не люди, а ідеологія". А незабаром вже і Анджей Дуда підтримав колегу, порівнявши рух за права геїв з "необільшовизмом" і назвавши його "ще більш згубною для людини ідеологією, ніж комунізм".

Ця заява, з одного боку, мобілізувала численних польських виборців, які мають консервативно-католицькі погляди, переконавши їх у тому, що саме Дуда є найкращим захисником традиційних цінностей.

З іншого боку, атака на ЛГБТ-спільноту, швидше за все, позбавила чинного президента симпатії центристськи налаштованого електорату, голоси якого можуть бути критично важливими для Дуди у другому турі.

Головний опозиціонер

А в тому, що результат виборів вирішиться саме у другому турі, який має відбутися 12 липня, сьогодні не сумнівається практично ніхто.

Передвиборчі рейтинги, які публікують різні соціологічні служби, у цілому сходяться в тому, що перше місце за підсумками голосування 28 червня посяде саме Анджей Дуда. Однак його результат, швидше за все, буде близько 40% голосів виборців.

Польські соціологи сходяться на думці: друге місце на виборах з результатом приблизно 30% виборців, найімовірніше, посяде кандидат від найбільшої опозиційної партії Польщі, ліберальної "Громадянської платформи", 48-річний мер Варшави Рафал Тшасковський.

На вибори, які мали відбутися у травні, "Платформа" спочатку виставила віцеспікера Сейму, нижньої палати парламенту, Малгожату Кідаву-Блонську.

У її кампанії було багато провалів, спочатку непогані рейтинги впали до показників на рівні 3-5% голосів виборців. Закінчилася її участь у виборах зверненням до власних прихильників із закликом ігнорувати голосування.

Коли вибори перенесли на червень, "Платформа" змінила кандидата, і це виявилося сильним ходом, який повністю розвернув хід кампанії.

"Тшасковського не потрібно було нікому представляти або якось розкручувати. Він - молодий, сучасний, ідеальний кандидат для лібералів. При цьому можна говорити і про своєрідний емоційний шантаж виборців інших сил - слабких лівих, аграріїв, прихильників незалежних кандидатів: Тшасковського позиціонують як єдиного кандидата, здатного перемогти "Право і справедливість", і тому голосувати за нього потрібно, попри всі ідеологічні відмінності", - говорить BBC політолог Мацей Петровський.

У своїй кампанії Тшасковський вказує на нереалізовані передвиборчі обіцянки Дуди на кшталт масштабної програми житлового будівництва або державної допомоги польським аграріям на рівні багатих країн ЄС.

У постійних поїздках країною Тшасковський, щоразу пригадує свій успішний досвід мерства у Варшаві й просуває тезу про те, що бравурні звіти польської влади про її приголомшливі успіхи не мають нічого спільного із ситуацією на місцях.

Тшасковский
Кандидат від найбільшої опозиційної партії Польщі Рафал Тшасковський, швидше за все, посяде друге місце у першому турі, але складе серйозну конкуренцію чинному президенту Анджею Дуді за два тижні

Потенційні проблеми Тшасковського - це, можливо, його занадто сильний для польського виборця лібералізм.

Звичайно, конкурувати на полі захисту традиційних цінностей з Дудою молодому і "просунутому" Тшасковському неможливо. Однак, приміром, заяви мера Варшави про те, що він із радістю став би людиною, яка зареєструє перший гей-шлюб в Польщі, - це, можливо, трохи більше того, що готовий підтримати середньостатистичний поляк, за голос якого бореться Тшасковський.

Ще одне слабке місце Тшасковського, каже в інтерв'ю Polska Times соціолог Ярослав Фліс, полягає у тому, що він є варшав'янином до мозку кісток, а Варшава в очах багатьох поляків - це місце, яке символізує відірваність влади від людей.

"У нас у всіх абсолютно однакові проблеми, - реагує Тшасковський на такі закиди в інтерв'ю Gazeta prawna. - Сьогодні громадяни обговорюють проблеми служби охорони здоров'я, майбутнього робочих місць, нераціональних економічних рішень влади. І немає різниці, боротися за збереження робочих місць у селі або у Варшаві".

Однак головна проблема і Рафала Тшасковського, і як не парадоксально це звучить, Анджея Дуди, - це їх приналежність до "старих" політичних сил, які по черзі змінюють одна одну у польській владі протягом останніх 15 років.

Чергова серія гострого суперництва представників "Права і справедливості" та "Громадянської платформи" тільки зафіксує двопартійну політичну систему, яка і так склалася в країні, та посилить суспільний поділ в Польщі, каже BBC політолог Матеуш Каміонка.

Хто за кого?

Шимон Головня в Катовице 24 июня 2020 года
Шимон Головня прийшов у політику з шоу-бізнесу. За це його порівнюють з Володимиром Зеленським

Передбачити переможця другого туру виборів президента Польщі зараз неможливо. Результати соцопитувань показують, що різниця між Дудою і Тшасковським у фінальному голосуванні цілком може опинитися на межі соціологічної похибки.

"Обидва фіналісти будуть зацікавлені у збільшенні показників явки у другому турі, оскільки виключно силами "свого" електорату на цих виборах їм перемогти не вдасться", - прогнозує Матеуш Каміонка.

А кому можуть відійти голоси виборців кандидатів, які не потраплять до другого туру, - наразі сказати дуже складно.

Третє місце на виборах, швидше за все, посяде позасистемний кандидат - журналіст і колишній телеведучий Шимон Головня.

Якби вибори відбулися у травні, він, скоріше за все, посів би на них друге місце. Тоді польська преса називала його відкриттям кампанії і порівнювала з українським президентом Володимиром Зеленським.

Самого Головню такі порівняння вочевидь дратували. Зараз показники цього кандидата не дозволяють йому всерйоз розраховувати на вихід у другий тур, але саме позиція його виборців може стати вирішальним фактором, який вплине на підсумки другого туру.

З одного боку, антисистемні католицько-ліберальні погляди Головні виглядають ближчими до позиції Рафала Тшасковського.

З іншого - цей кандидат, який розраховує на підтримку понад 10% виборців, днями заявив, що вибір між "Правом і справедливістю" та "Громадянською платформою" - це вибір між пожежею у будинку і переломом руки, натякнувши таким чином, що не закликатиме своїх прихильників голосувати за когось з учасників другого туру.

Польські експерти згодні, що виборці інших кандидатів, які програли, - лідера лівої партії "Весна", відкритого гея Роберта Бедроня (опитування дають йому від 2 до 4% голосів виборців) і лідера Селянської партії Владислава Косиняка-Камиша (його результат може скласти від 3 до 8 % голосів), вочевидь, відійдуть Рафалу Тшасковському.

"А ось Анджей Дуда опиниться перед нелегким вибором: далі розпалювати атмосферу навколо світоглядних тем, як-от проблематика ЛГБТ, щоб залучити виборців націоналіста Кшиштофа Босака (опитування дають йому від 5 до 7% голосів виборців), або сконцентруватися на економічних і соціальних питаннях, щоб достукатися до центристського електорату", - вважає політолог Матеуш Каміонка.

BBC