"Вся хата у воді". Чому Закарпаття тепер заливатиме ще частіше

Швидка допомога: на руках через річку

"Вся хата у воді". Чому Закарпаття тепер заливатиме ще частіше

У нинішньому паводку Закарпаття постраждало менше, ніж Львівщина чи Івано-Франківщина. Але знищених доріг та залитих хат вистачає і тут.

Цей регіон регулярно потерпав від підтоплень і раніше, але тепер прогнозують, що паводки стануть частішими.

Чому і як це можна зупинити?

Швидка допомога: на руках через річку

Закарпаття потерпає від підтоплень ще з минулого тижня.

У селі Лубня (північ регіону, поруч із українсько-польським кордоном) потоки води зруйнували міст.

Чоловіку на іншому боці річки раптом стало зле, але викликана карета "швидкої" зупинилася на самому початку зруйнованого мосту.

Односельцям довелося на руках переносити чоловіка через найближчу доступну мілину.

Пацієнта відправили до лікарні, міст тимчасово відновили, а наступного дня Закарпаття почало заливати з іншого боку - вже на межі з Івано-Франківською областю.

П'ять хвилин і замість струмочків - бурхлива річка

Потік
Під час паводків у горах невеликі струмки за кілька хвилин перетворюються на бурхливі потоки

Даніела Соловйова, мешканка селища Ясіня на Рахівщині, розповідає, що не пам'ятає такого за останні 25 років:

"У нас у хаті була вода, але хоч добре, що плитка - повитирали скоренько і все. Але двір перебило повністю. У мене тут жили батьки, 25 років хаті - і ще такого не було".

Жінка розповідає, що лише за п'ять хвилин невеликі струмочки, які течуть поруч із її будинком, перетворилися на бурхливу ріку.

Потік води зніс дорогу.

Довелося прямо під час зливи скеровувати русло потоку: "У нас є кашиця (дерев'яна річкова дамба. - Ред.), є ярок, викладений камінням; але це все знесло разом з камінням вниз. Ми тут уже внизу ловили те каміння і загатили, як могли, щоб воно від хати йшло".

За словами Даніели, сусіди знизу постраждали ще більше: "Є сусіди нижче по вулиці, в яких вся хата була у воді. Переносили техніку, речі, рятували, що могли. Це для нас шок був. Шкода і праці, і грошей".

Жителька села Луг Тетяна Піцура поділилися фотографіями затопленого подвір'я: "Це світлини нашого двору, сусіднього і вулички, що відділяє нас від сусіда. Ми і сусід самі цілий день чистимо, миємо, вивозимо намул".

Паводок на Закарпатті
Копирайт изображенияТЕТЯНА ПІЦУРА

Пані Тетяна розповідає, як потічок, який влітку пересихає, вмить наповнився водою і затопив цілу вулицю.

Дорога там ґрунтова, тож усе несло вниз разом із землею та камінням.

Потоки вирили цілі урвища.

"На жаль, ні місцева влада, ні рятувальники не попередили про стихію. Це вулиця сільського значення. Минулого вівторка, 16 червня, потік теж зірвав цю дорогу. За тиждень урвища на дорозі не були засипані, мешканці своїми силами розчистити дорогу перед воротами. І ось все повторилося знову", - нарікає вона.

Сам потік, за словами жінки, впадає у Тису і проходить безпосередньо між дорогою державного значення Мукачево-Рогатин. Це автошлях, який сполучає кілька областей: Закарпатську, Івано-Франківську та Львівську.

"Зараз прохід під дорогою майже повністю занесений камінням, сміттям, може 20 сантиметрів вільного проходу води під трасою, тому вода виходить із русла на дорогу і підтоплює наше подвір'я", - каже Тетяна Піцура.

Допомога потрібна всім і одразу

Потік
Копирайт изображенияДСНС ЗАКАРПАТТЯ

Лише за дві години затопило одразу кілька десятків дворів: городи, будинки, підвали та подвір'я.

Тарас Дячук, заступник начальника пожежно-рятувальної частини селища Ясіня, був одним із перших, хто взявся ліквідовувати наслідки негоди.

"Були всі, хто є, викликали з дому, хто де був, всі сили кинули. Ми працювали від опівдня і до першої ночі. І весь наступний день теж відкачували, до пізнього вечора", - пригадує рятувальник.

Він каже - основна проблема була не у нестачі особового складу чи техніки, а в тому, що земля уже була перенасичена водою.

Підмивало і з ріки, і з дощової води, додали свого і ґрунтові води.

У підсумку воду вже просто не було куди відкачувати.

"Дуже велика паніка почалася в людей. Всі хотіли, аби до них прийшли у першу чергу, навіть якщо там не було нічого критичного. Уже надвечір 23 червня вода трохи спала, дощ перестав, то стало легше. І люди вже спокійніше стали чекати своєї черги", - розповідає Тарас Дячук.

Мільйонні збитки

Річка
Копирайт изображенияДСНС ЗАКАРПАТТЯ

24 червня на Рахівщину, як у найбільш постраждалу частину краю, приїхало обласне керівництво.

Підрахували перші збитки: 125 мільйонів гривень. А наступного дня Кабінет міністрів виділив Закарпаттю на ліквідацію наслідків 30 мільйонів гривень.

І йдеться лише про зруйновані дороги місцевого та державного значення, берегоукріплення, дамби, мости.

Яких збитків повінь завдала будинкам і господарствам, наразі невідомо.

Віктор Турок, заступник голови Рахівської райдержадміністрації, у коментарі BBC News Україна каже, що реагувати намагалися максимально оперативно.

"У нас в кожному населеному пункті є аварійні бригади на такі випадки - є вже досвід з попередніх років. Ми знаємо наші найбільш "болючі" точки: дорога в Білині, в Ясінях і в селі Луг, тому техніка "лісовиків", яка може забирати дерева з дороги і максимально швидко розчищати її для проїзду, уже була там", - пояснює чиновник.

До кінця тижня комісія з ліквідації наслідків має підрахувати збитки остаточно і скласти кошторис аварійно-відновлювальних робіт.

Втім, за попередніми підрахунками, каже Віктор Турок, на відновлення буде потрібно від 30 до до 40 мільйонів гривень.

"Ці витрати не зможе покрити самостійно ні одна сільська, селищна чи навіть районна рада. Тобто, нам точно потрібно буде просити певну суму на відновлення", - розмірковує він.

Паводків буде тільки більше

Каарпати
Копирайт изображенияДСНС ЗАКАРПАТТЯ

Зараз на Закарпатті діє регіональна програма комплексного протипаводкового захисту басейну річки Тиса.

Вона передбачає регулювання об'ємів малих річок і потічків, розчистки каналів внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо.

На питання про виконання цієї програми у Басейновому управлінні водних ресурсів Тиси, яке відповідає за це, поки що не відповіли.

Оксана Марискевич з Інституту екології Карпат розповідала BBC News Україна, що виконання всіх протипаводкових програм гальмувалося через недостатнє фінансування зі сторони держави.

А екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук каже, що є багато факторів, які посилили нинішні паводки.

"Значну роль у наслідках зіграли не стільки самі вирубки лісів, як порушення технології лісозаготівлі", - пояснює вона.

"Трелювання деревини (Транспортування зрізаних дерев до складів. - Ред.) водотоками, робота важкої техніки, через яку стаються ущільнення ґрунту і утворюються штучні зазори для швидкого стікання води. Водотоки захаращені рештками деревини після лісозаготівлі і через це все вода практично злітає з ґрунту, а паводкова хвиля утворюється за лічені хвилини", - говорить Оксана Станкевич-Волосячук.

Такі начебто дрібні порушення законодавства призводять до катастрофічних наслідків.

Окрема тема - будівництво хат максимально близько до води.

Усім хочеться мати садибу біля самої річки, в результаті там, де мали б бути заплави, стоять будинки.

І саме ці люди, ці хати стають першими жертвами паводків.

"При розробках генпланів, схем планування районів це теж треба враховувати. Заплави мають бути максимально вільними. Краще робити там пасовища", - відзначає екологиня.

"Така протипаводкова система діє в Угорщині: коли йде велика хвиля, вони відкривають шлюзи і дають пасовиськам повністю затопитися. Коли рівень води зменшується - повертають воду в русло ріки", - додає вона.

Закарпаття - регіон, де такі великі паводки трапляються з певною періодичністю.

Місцеві вважають це нормою, але є побоювання, що через зміни клімату цикли будуть частішими: тобто, не кожні 10 років, як це було за останні 30 років, а раз на 5-7 років.

Оксана Станкевич-Волосянчук стверджує: "До цього треба готуватися. І йдеться, до речі, не лише про велику воду, а й про те, що якщо одного місяця у нас будуть сильні дощі, то наступний місяць-два може бути посуха. Вже зараз треба думати, як врегульовувати все це".

BBC