Як зникає українська мова у школах Луганська

Останній тиждень травня в так званій "ЛНР" виявився епохальним.

Як зникає українська мова у школах Луганська

Останній тиждень травня в так званій "ЛНР" виявився епохальним. У батьківських чатах вирішували майбутнє дітей: чи давати місцевим школярам шанс отримати вищу освіту в українських вишах, а не в місцевих чи російських.

Розмови про те, що українську мову повністю приберуть зі шкільної програми ходили давно. Проте ще не початку травня це були лише чутки, а вже наприкінці місяця на розсуд деяких батьків винесли питання - відмовитися від української взагалі чи залишити її як факультатив, що викладається годину на тиждень.

Деякі школи дали на роздуми батькам час до вечора, в інших взагалі не запитували: адміністрація сама вирішила, як краще. Так простіше - не треба витрачати час на голосування, розрахунки навантаження і формування розкладу.

Для незадоволених (якщо такі будуть) пояснення просте: школа "середненька", без спеціалізації, і тут зазвичай навчаються ті, кому просто потрібен атестат про середню освіту. Діти опинилися тут лише тому, що живуть поряд, а в батьків до навчальних закладів є єдина вимога - щоб не було зайвої мороки.

Ні про який від'їзд дітей для отримання вищої освіти тут не йдеться, тому питання про те, що якийсь предмет можна просто прибрати з розкладу, в таких школах, як правило, підтримують.

"ЛНР"Копирайт изображенияЯНА ВІКТОРОВА

Проте бувають і винятки. Знайома бабуся, яка виховує онуку за мінімальної участі мами (в тієї нова родина у Росії), розповідала, що була єдиною в класі, хто проти скасування уроків української. Але побоялася подати голос.

"Я просто не стала нічого казати, щоб не обізлити нікого проти себе. Та ж таки вчителька могла організувати перевірку з боку соціальних служб. Батько й мама розлучені, в них нові родини. Жодних юридичних повноважень і прав на опікунство ми не маємо. Тому в будь-якій суперечливій ситуації я мовчу".

Натомість інша знайома, чиї діти навчаються в такій самій звичайній школі, з гордістю розповіла мені, що в обох класах батьки проголосували за збереження української.

"Українська мова - це китайська грамота"

Звісно багато що залежить від особистості вчителя і того, як він будує свої уроки. В деяких школах викладання української упродовж останніх років зводилося до зазубрювання українських слів, яких у повсякденному житті діти ніколи не чули.

Та сама історія - з вивченням українських віршів. Для дітей усе це, за великим рахунком, - китайська грамота. За останні п'ять років від української мови в "республіці" відвикли - попри те, що вона має формальний статус "другої державної".

Попри усі суперечки про доцільність викладання української, в деяких середніх школах її й так не було останні шість років. Йдеться про школи №30 і №36 з поглибленим вивченням іноземних мов - години, відведені на українську, тут віддали на інші предмети.

"ЛНР"Копирайт изображенияЯНА ВІКТОРОВА

На обережні запитання батьків про те, чому діти не вивчають українську, директор часто вказував на двері: "Хочете вчити українську? Тоді забирайте документи й переводьте своїх дітей у звичайну школу. В моїй української не буде".

Така категоричність директора зазвичай остуджувала батьківський запал - усі знають, як непросто втриматись у спеціалізованій школі. Батьки мовчали, розуміючи, що суперечки можуть обернутися зайвими проблемами для їхніх дітей.

Останнім часом українські дипломи та атестати, отримані в зоні АТО отримали в "республіці" особливу цінність. Якщо дитина, окрім місцевого вишу, навчається ще й на території України, про це говорять пошепки. Сам факт такого подвійного навчання каже про те, що в родини є гроші на переїзди, незаплямована репутація і особлива прозорливість, якою тут похизуватися можуть далеко не всі.

Окрім долара, до "твердих" валют додалися гривня та українські атестати й дипломи. З'являються нові освітні послуги - вивчення англійської мови за українськими програмами.

Втім, переважна більшість вчорашніх викладачів української перекваліфікувалися і взяли навантаження з російської мови - щоб хоч якось утриматися на плаву і вижити.

bbc